FAQ Debian GNU/Linux -------------------- Автори перераховані в Debian FAQ Authors версія CVS від 17 June 2006 ------------------------------------------------------------------------------- Анотація -------- Цей документ дає відповіді на часті запитання про Debian GNU/Linux. Авторські права --------------- Copyright (C) 1996-2005 by Software in the Public Interest Permission is granted to make and distribute verbatim copies of this document provided the copyright notice and this permission notice are preserved on all copies. Permission is granted to copy and distribute modified versions of this document under the conditions for verbatim copying, provided that the entire resulting derived work is distributed under the terms of a permission notice identical to this one. Permission is granted to copy and distribute translations of this document into another language, under the above conditions for modified versions, except that this permission notice may be included in translations approved by the Free Software Foundation instead of in the original English. ------------------------------------------------------------------------------- Зміст ----- 1. Означення та загальний огляд 1.1. Чим є ці FAQ? 1.2. Що таке Debian GNU/Linux? 1.3. Гаразд, я вже знаю, що таке Debian... а що таке Linux? 1.4. Чи Debian створюється лише для GNU/Linux? 1.5. Чим Debian GNU/Linux відрізняється від інших Linux-дистрибутивів? Чому я повинен серед інших дистрибутивів обрати саме Debian? 1.6. Як проект Debian відноситься до Фонду вільного програмного забезпечення GNU, вони співпрацюють? 1.7. Як вимовляється слово „Debian“ та що воно означає? 2. Отримання та встановлення Debian GNU/Linux 2.1. Яка версія Debian є найсвіжішою? 2.2. Чи оновлюються пакунки у стабільній збірці? 2.3. Де і як я можу отримати встановлювальні диски Debian? 2.4. Як мені встановити Debian з компакт-диску? 2.5. Чому компакт-диски з офіційним стабільним випуском містять символічні посилання „frozen“ та „unstable“? Я думав, що на цьому компакт-диску тільки стабільний випуск! 2.6. Я маю власний записувач компакт-дисків, чи є десь образи КД? 2.7. Чи можу я встановити її з купи дискет? 2.8. Чи можу я отримати та встановити Debian прямо з Інтернету? 3. Питання сумісності 3.1. На яких апаратних архітектурах та системах запускається Debian GNU/Linux? 3.2. Наскільки Debian сумісний з іншими збірками Linux? 3.3. Наскільки джерельні коди Debian сумісні з іншими Unix-системами? 3.4. Чи можу я використовувати пакунки Debian (файли „.deb“) в моїй системі RedHat/Slackware/... Linux? Чи можу я використовувати пакунки RedHat (файли „.rpm“) у моїй Debian GNU/Linux? 3.5. Чи зможе Debian запустити мої старі libc5-програми? 3.6. Чи можна використовувати Debian для компіляції libc5-програм? 3.7. Як я можу встановити не-Debian програму? 3.8. Чому я не можу скомпілювати програми, що вимагають libtermcap? 3.9. Чому я не можу встановити AccelX? 3.10. Чому мої старі XFree 2.1 Motif-додатки призводять до збоїв у роботі? 4. Програмне забезпечення, доступне в Debian. 4.1. Які типи додатків та програмного забезпечення для розробників доступні в Debian GNU/Linux? 4.2. Хто написав всі ці програми? 4.3. Як я можу отримати поточний список програм для Debian? 4.4. Чого немає в Debian GNU/Linux? 4.5. Чому при компіляції програм я отримую повідомлення „ld: cannot find --lfoo“? Чому у двійкових пакунках бібліотек немає файлів libfoo.so? 4.6. Як Debian підтримує Java і чи підтримує взагалі? 4.7. Як я можу перевірити, чи я використовую Debian і якої саме версії? 4.8. Як справи в Debian з підтримкою інших мов, окрім англійської? 4.9. Як щодо обмежень законодавства США на експорт? 4.10. Куди подівся pine? 4.11. А де qmail/ezmlm/djbdns? 5. FTP-архіви Debian 5.1. Що означають всі ті теки на ftp-архівах Debian? 5.2. Скільки збірок Debian знаходиться в теці `dists'? 5.3. Що означають всі ці імена на кшталт slink, potato та ін.? 5.3.1. Які кодові назви вже використовувались? 5.3.2. Звідки беруться всі ці імена? 5.4. Ну а як щодо „sid“? 5.5. Що міститься в теці stable? 5.6. Що міститься в теці testing? 5.6.1. Як щодо testing? Чому вона заморожується? 5.7. Що знаходиться в теці unstable? 5.8. Що це за теки в `dists/stable/main'? 5.9. А де джерельні коди? 5.10. Що за тека — `pool'? 5.11. Що таке incoming? 5.12. Як мені створити своє власне apt-сумісне сховище? 6. Основи системи управління пакунками Debian 6.1. Що таке пакунок Debian? 6.2. Який формат двійкових пакунків Debian? 6.3. Чому назви пакунків Debian такі довгі? 6.4. Що то за файл control? 6.5. Для чого призначені conffile? 6.6. Що роблять сценарії preinst, postinst, prerm, та postrm? 6.7. Що це за пакунки — _Essential_, _Required_, _Important_, _Standard_, _Optional_ та _Extra_ (Невіддільний, Необхідний, Важливий, Типовий, Необов'язковий та Додатковий)? 6.8. Що таке віртуальний пакунок? 6.9. Що мається на увазі, коли кажуть, що пакунок залежить, рекомендує, пропонує, конфліктує, замінює або забезпечує (_Depends_, _Recommends_, _Suggests_, _Conflicts_, _Replaces_ або _Provides_) інший пакунок? 6.10. Що означає „попередня залежність“? 6.11. Що мається на увазі, кажучи невідомий, встановлений, видалений, очищений чи зафіксований (_unknown_, _install_, _remove_, _purge_ та _hold_) про стан пакунку. 6.12. Як мені зафіксувати пакунок? 6.13. Як мені встановити джерельний пакунок? 6.14. Як мені скомпонувати двійковий пакунок з джерельного? 6.15. А як мені створити власний пакунок Debian? 7. Інструменти для керування пакунками Debian 7.1. Які програми пропонує Debian для керування пакунками? 7.1.1. dpkg 7.1.2. APT 7.1.3. aptitude 7.1.4. dselect 7.1.5. Інші інструменти для керування пакунками 7.2. Debian стверджує, що може оновити запущену програму; яким чином він це робить? 7.3. Як мені дізнатись, які пакунки встановлено в системі? 7.4. Як мені дізнатись, що за пакунок встановив котрийсь файл? 7.5. Чому не видаляється foo-data під час видалення foo? Як мені очистити систему від старих пакунків, що вже не використовуються? 8. Підтримування вашої системи Debian в сучасному стані 8.1. Як я можу оновити свою збірку Debian 1.3.1 (чи давнішу), що базується на libc5, до 2.0 (чи новішої), котрі базуються на libc6? 8.2. Як я можу підтримувати систему Debian у найновішому стані? 8.2.1. aptitude 8.2.2. apt-get, dselect та apt-cdrom 8.2.3. dpkg-ftp 8.2.4. mirror 8.2.5. dpkg-mountable 8.3. Чи повинен я переходити у однокористувацький режим при оновленні пакунків? 8.4. Чи потрібно мені зберігати на диску всі ці .deb-файли? 8.5. Як я можу вести список всіх пакунків, котрі я встановив у системі? Я хотів би знати коли і які оновлення або видалення відбувались! 9. Debian і ядро 9.1. Чи можу я встановити та скомпілювати ядро без специфічних для Debian вдосконалень? 9.2. Які інструменти пропонує Debian для компонування нестандартних ядер? 9.3. Як мені створити нестандартну завантажувальну дискету? 9.4. Які особливі можливості пропонує Debian для роботи з модулями ядра? 9.5. Чи можу я безпечно видалити старий пакунок ядра, і якщо можу, то як? 10. Налаштування вашої Debian GNU/Linux 10.1. Як мені переконатись, що всі програми використовують однаковий розмір паперу? 10.2. Як мені надати доступ до периферійних пристроїв не ставлячи під загрозу безпеку системи? 10.3. Яким чином в Debian задати консольний шрифт при завантаженні? 10.4. Як я можу змінити стандартні настройки додатків для X11? 10.5. Схоже, що кожна збірка завантажується по-своєму. Розкажіть, як це робить Debian. 10.6. Виходить, Debian не використовує `rc.local' для налаштування процесу завантаження; що ж в такому випадку використовується? 10.7. Що система керування робить з пакунками, котрі містять конфігураційні файли інших пакунків? 10.8. Як я можу перезаписати файл, встановлений пакунком, так щоб використовувалась інша його версія? 10.9. Як мені додати свій пакунок до списку відомих системі керування пакунками? 10.10. Деяким користувачам подобається mawk, іншим gawk; одні користуються vim, інші elvis; дехто уподобав trn, а дехто tin; як Debian підтримує такі різноманітності? 11. Отримання підтримки для Debian GNU/Linux 11.1. Яка ще документація існує для системи Debian? 11.2. Чи є якісь мережеві ресурси для обговорення Debian? 11.2.1. Списки розсилки 11.2.2. Супроводжуючі 11.2.3. Групи новин 11.3. Чи є якийсь швидкий спосіб пошуку інформації про Debian GNU/Linux? 11.4. Чи ведуться записи про відомі помилки? 11.5. Як мені відправити в Debian звіт про помилку? 12. Співробітництво в рамках проекту Debian 12.1. Як я можу стати розробником програмного забезпечення Debian? 12.2. Як я можу допомогти ресурсами проекту Debian? 12.3. Як я можу допомогти фінансово проекту Debian? 12.3.1. Software in the Public Interest (Програми для загалу) 12.3.2. Free Software Foundation (Фонд вільного програмного забезпечення) 13. Перепоширення Debian GNU/Linux як комерційного продукту 13.1. Чи можу я створювати та продавати компакт-диски Debian? 13.2. Чи може бути Debian запакований разом з закритим програмним забезпеченням? 13.3. Я створюю особливу збірку Linux для „вертикального маркетингу“. Чи можу я використовувати Debian GNU/Linux як базову систему та додати мої програми поверх неї? 13.4. Чи можу я запакувати комерційну програму у пакунок Debian щоб її можна було легко встановити на будь-якій Debian-системі? 14. Зміни, що очікуються у новій версії Debian 14.1. Покращена безпека 14.2. Вдосконалена підтримка неангломовних користувачів 14.3. Більше архітектур 14.4. Більше ядер 15. Загальна інформація про FAQ 15.1. Автори 15.2. Зворотній зв'язок 15.3. Доступність 15.4. Формат документу ------------------------------------------------------------------------------- 1. Означення та загальний огляд ------------------------------- 1.1. Чим є ці FAQ? ------------------ Цей документ містить часті питання (та відповіді на них!), щодо дистрибутива (Debian GNU/Linux та інших) та проекту Debian. По можливості, будуть вказуватись посилання на іншу документацію: нам не хотілося б цитувати тут великі частини зовнішньої документації. Ви помітите, що для розуміння деяких відповідей будуть необхідними деякі початкові знання про Unix-подібні операційні системи. Ми намагатимемось, по можливості, вимагати від читача лише мінімальної кількості попередніх знань: відповіді на загальні питання початківців будуть якомога простішими. Якщо ви не змогли знайти те, що вас цікавить, в цих FAQ, переконайтесь, що переглянули розділ 11.1, `Яка ще документація існує для системи Debian?'. Якщо навіть це не допомогло, див. розділ 15.2, `Зворотній зв'язок'. 1.2. Що таке Debian GNU/Linux? ------------------------------ Debian GNU/Linux — це специфічна _збірка_ операційної системи Linux та величезна кількість пакунків, що запускаються під нею. В принципі, користувачі можуть отримати ядро Linux через Інтернет чи яким-небудь іншим шляхом та скомпілювати його самостійно. Так само вони можуть роздобути джерельні коди численних додатків, скомпілювати програми та встановити їх до своєї системи. Для великих програм цей процес може бути не лише довготривалим, але й зі значною кількістю помилок. Щоб уникнути цього, користувачі як правило обирають собі операційну систему та набір пакунків від одного з поширювачів Linux. Вони відрізняються набором програм, протоколів та підходів, котрі використовуються для пакування, встановлення та керування пакунками додатків у вашій системі в поєднанні з інструментами встановлення і налаштування, підтримкою, документацією й іншими послугами. Debian GNU/Linux — це результат зусиль добровольців по створенню вільної, високоякісної Unix-сумісної операційної системи з набором численних додатків. Ідея вільної Unix-системи породжена проектом GNU. Багато інших програм, що роблять Debian GNU/Linux таким зручним, були розроблені саме в рамках цього проекту. Для Debian слово „вільний“ має таке ж значення, як його трактує GNU (перегляньте Критерії Debian щодо вільного програмного забезпечення (http://www.debian.org/social_contract#guidelines)). Коли ми говоримо про вільне програмне забезпечення, ми маємо на увазі саме свободу, а не ціну. Вільне програмне забезпечення означає, що ви можете поширювати його копії, мати джерельні коди, чи отримати їх при бажанні; що ви можете вносити зміни в тексти програм чи використовувати його частину у інших програмних проектах, і що ви знаєте про ці свої можливості. Проект Debian започатковано Яном Мардоком (Ian Murdock) у 1993 році за початкової фінансової підтримки проектом Вільного програмного забезпечення GNU (FSF GNU). Зараз розробники Debian вважають його прямим дітищем проекту GNU. Debian GNU/Linux це: * _функціональна повнота_: на даний момент Debian містить понад 18200 пакунків. Користувачі можуть обирати, які пакунки їм встановлювати; для цього Debian має необхідні інструменти. Ви можете переглянути список та описи доступних на даний момент пакунків на будь-якому з дзеркальних сайтів (http://www.debian.org/distrib/ftplist) Debian. * _свобода використання та подальшого поширення_: не вимагається ніякого членства в консорціумі або оплати для того, щоб брати участь у розповсюдженні чи розробці. Всі пакунки, що формально є частиною Debian GNU/Linux можна вільно поширювати, як правило на засадах Загальної публічної ліцензії GNU. Ftp-архіви Debian містять також близько 560 програмних пакунків (в секціях `non-free' та `contrib'), що поширюються на особливих умовах, котрі описані в кожному з пакунків. * _динамічність_: з 1060 добровольцями, що постійно додають новий та вдосконалений код, Debian швидко розвивається. Нові випуски планується робити кожних кілька місяців, а ftp-архіви поновлюються щоденно. Окрім того, що Debian GNU/Linux сама по собі є вільним програмним забезпеченням, вона є базою, на основі якої формуються численні додаткові збірки. Пропонуючи повноцінну надійну систему, Debian пропонує користувачам Linux дедалі кращу сумісність та дозволяє дистрибуторам вилучати непотрібні їм можливості і концентруватись на потрібних для створення спеціалізованих дистрибутивів. Перегляньте розділ 13.3, `Я створюю особливу збірку Linux для „вертикального маркетингу“. Чи можу я використовувати Debian GNU/Linux як базову систему та додати мої програми поверх неї?', щоб отримати більше інформації. 1.3. Гаразд, я вже знаю, що таке Debian... а що таке Linux? ----------------------------------------------------------- Якщо коротко, Linux — це ядро Unix-подібної операційної системи. Спочатку воно розроблялось для ПК з процесорами 386 (і вище); зараз перенесено на значну кількість інших систем, в тому числі багатопроцесорних, та продовжує інтенсивно розвиватись. Linux написано Лінусом Торвальдсом (Linus Torvalds) та багатьма іншими комп'ютерними спеціалістами з усього світу. Окрім ядра система Linux зазвичай має: * файлову систему, сумісну зі Стандартом ієрархії файлової системи Linux (Linux Filesystem Hierarchy Standard, http://www.pathname.com/fhs/). * велику кількість утиліт Unix, більшість з яких була розроблена проектом GNU та Фондом вільного програмного забезпечення (FSF, Free Software Foundation). Сукупність ядра Linux, файлової системи та утиліт GNU, FSF і інших, компонується таким чином, щоб забезпечити сумісність зі стандартом POSIX (IEEE 1003.1); перегляньте розділ 3.3, `Наскільки джерельні коди Debian сумісні з іншими Unix-системами?'. Щоб більше дізнатися про Linux, перегляньте Інформаційну сторінку Linux (ftp://ibiblio.org/pub/Linux/docs/HOWTO/INFO-SHEET) Міхаеля К. Джонсона (Michael K. Johnson) та Meta-FAQ (ftp://ibiblio.org/pub/Linux/docs/HOWTO/META-FAQ). 1.4. Чи Debian створюється лише для GNU/Linux? ---------------------------------------------- На сьогодні Debian доступний лише під Linux, але з Debian GNU/Hurd і Debian'ом на ядрах BSD ми почали пропонувати також не-Linux операційні системи в якості серверних рішень, платформ для розробки або для робочого столу. Однак, ці не-Linux портування все ж не є офіційними випусками. Найдавнішою спробою з портування Debian є Debian GNU/Hurd. Hurd — це ряд серверів, запущених на мікроядрі GNU Mach. Разом вони складають основу операційної системи GNU. Будь ласка, перегляньте http://www.gnu.org/software/hurd/, щоб отримати загальну інформацію про GNU/Hurd, або http://www.debian.org/ports/hurd/, якщо бажаєте дізнатись більше про Debian GNU/Hurd. Спроба номер два — це портування на ядро BSD. Люди працюють з ядрами NetBSD та FreeBSD. Про ці не-linux перенесення Debian ви можете більше детально дізнатись на сторінці http://www.debian.org/ports/#nonlinux. 1.5. Чим Debian GNU/Linux відрізняється від інших Linux-дистрибутивів? Чому я повинен серед інших дистрибутивів обрати саме Debian? ---------------------------------------------------------------------------- Від інших збірок Linux Debian відрізняють такі особливості: Свобода: Як затверджено в Суспільному договорі Debian (http://www.debian.org/social_contract), Debian залишиться 100% вільним. Debian є дуже суворим в питаннях визнання програмного забезпечення „істинно вільним“. Критерії, що використовуються для визначення „вільності“ роботи, виділяють Вільне програмне забезпечення Debian (http://www.debian.org/social_contract#guidelines). Система підтримки пакунків Debian: Вся система, чи будь-який її компонент можуть бути оновлені одразу ж без будь-яких перетворень, без втрати звичних конфігураційних файлів та (в більшості випадків) без перезавантажень системи. Більшість доступних сьогодні збірок Linux мають у своєму складі систему підтримки пакунків, проте в Debian вона справді унікальна та особливо надійна (див. Глава 6, `Основи системи управління пакунками Debian'). Відкрита розробка: В той час як інші дистрибутиви Linux розробляються окремими людьми, маленькими закритими групами або ж комерційними поставниками, Debian є єдиною великою збіркою, що спільно розробляється великою кількістю різних людей через Інтернет, так само, як Linux та інше вільне програмне забезпечення. Понад 1060 добровільних супроводжуючих працюють над більш ніж 18200 пакунками та покращенням Debian GNU/Linux. Розробники Debian переважно беруть участь у проекті не написанням нових програм, але пакуванням існуючих згідно стандартів проекту, формуванням звітів про помилки оригінальним розробникам, та забезпеченням підтримки користувачів. Для додаткової інформації щодо того, як стати розробником, перегляньте розділ 12.1, `Як я можу стати розробником програмного забезпечення Debian?'. Універсальна операційна система: Debian постачається з більш ніж 18200 пакунками (http://packages.debian.org/stable/) та запускається на 11 архітектурах (http://www.debian.org/ports/). Це більше, ніж в будь-якій іншій збірці GNU/Linux. Див. розділ 4.1, `Які типи додатків та програмного забезпечення для розробників доступні в Debian GNU/Linux?', щоб переглянути список програмного забезпечення, що підтримується, або розділ 3.1, `На яких апаратних архітектурах та системах запускається Debian GNU/Linux?', щоб переглянути описи платформ апаратного забезпечення, які підтримуються. Система відслідковування помилок: Географічна розпорошеність розробників Debian вимагає витончених інструментів, швидкого поширення інформації про помилки та способи їх усунення для прискорення розвитку системи. Користувачів заохочують відправляти звіти про помилки у стандартному вигляді, що дозволяє за короткий час оприлюднити їх через тенета або електронну пошту. Додаткову інформацію з приводу використання журналу помилок можна знайти в цьому FAQ, перегляньте розділ 11.4, `Чи ведуться записи про відомі помилки?'. Політика Debian: Debian має широку специфікацію стандартів якості, так звану „Політику Debian“. Цей документ визначає якість та стандарти, котрих ми дотримуємось у пакунках. Веб-сторінка про причини вибору Debian (http://www.debian.org/intro/why_debian) містить додаткову інформацію з цих питань. 1.6. Як проект Debian відноситься до Фонду вільного програмного забезпечення GNU, вони співпрацюють? ---------------------------------------------------------------------------- Система Debian будується на ідеалах вільного програмного забезпечення, що проповідуються Фондом вільного програмного забезпечення (http://www.gnu.org/) та особливо Річардом Столменом (http://www.stallman.org/) (Richard Stallman). Потужна система інструментів розробки Фонду ВПЗ, утиліти та додатки також є ключовими частинами системи Debian. Проект Debian незалежний від Фонду ВПЗ, проте ми регулярно спілкуємось та співпрацюємо у різноманітних проектах. Фонд ВПЗ попрохав, щоб ми називали нашу систему „Debian GNU/Linux“ і ми з радістю виконуємо це прохання. Стратегічною метою Фонду ВПЗ є розробка нової операційної системи під назвою GNU, що базується на Hurd (http://www.gnu.org/software/hurd/). Debian співпрацює з Фондом ВПЗ над цією системою, що має назву Debian GNU/Hurd (http://www.debian.org/ports/hurd/). 1.7. Як вимовляється слово „Debian“ та що воно означає? ------------------------------------------------------- Назва проекту вимовляється як „Дебіен“ (Deb'-ee-en) з коротким „е“ в Deb та наголосом на першому складі. Це слово є поєднанням імен Дебри та Яна Мердоків (Debra та Ian Murdock), котрі заснували проект. (Схоже, словники допускають деяку невизначеність щодо вимови імені „Ian“, проте сам він схиляється до „Іен“ („ee'-en“)). ------------------------------------------------------------------------------- 2. Отримання та встановлення Debian GNU/Linux --------------------------------------------- Офіційною документацією, в якій можна знайти вказівки щодо встановлення системи є Посібник по встановленню Debian GNU/Linux (http://www.debian.org/releases/stable/installmanual). Ми ж тут звернемо увагу на деякі загальні речі щодо отримання та встановлення Debian GNU/Linux. 2.1. Яка версія Debian є найсвіжішою? ------------------------------------- Зараз є три версії Debian GNU/Linux: _версія 4.0, відома також як „стабільна“ збірка, stable_ Це стабільне та добре перевірене програмне забезпечення; вона випускається після внесення значної кількості виправлень, що стосуються безпеки та зручності у використанні. _„тестова“ збірка, testing_ Саме сюди вносяться пакунки, котрі будуть випущені у наступній стабільній версії; вони вже пройшли деяку перевірку у нестабільній версії, проте ще не до кінця готові для випуску. Ця збірка оновлюється значно частіше, аніж стабільна, але рідше, аніж нестабільна. _„нестабільна“ збірка, unstable_ Ця версія завжди знаходиться в процесі розробки; вона поновлюється постійно. Ви можете отримати пакунки з нестабільного архіву з будь-якого з ftp-сайтів Debian та використовувати їх для оновлення вашої системи у будь-який момент, але не очікуйте, що ваша система буде настільки ж зручна та стабільна, як раніше — ось чому вона називається „_нестабільною_“! Будь ласка, перегляньте розділ 5.2, `Скільки збірок Debian знаходиться в теці `dists'?', щоб отримати більше інформації. 2.2. Чи оновлюються пакунки у стабільній збірці? ------------------------------------------------ До стабільного випуску не додається жодної нової функціональності. Як тільки версія Debian випущена та позначена як стабільна, для неї робляться лише оновлення безпеки. Тому після випуску оновлюються лише пакунки, в котрих були знайдені проблеми з безпекою. Всі оновлення безпеки обслуговуються security.debian.org (ftp://security.debian.org). Оновлення безпеки слугують одній меті: виправити помилки, що загрожують безпеці. Вони не є методом внесення прихованих додаткових змін до стабільної збірки без проходження стандартної процедури. А тому виправлення помилок у пакунках, що мають проблеми із безпекою, не призводить до оновлення їх до наступної версії. Команда безпеки Debian вносить необхідні зміни саме в ті версії програм, котрі є у стабільній збірці. Щоб отримати більше інформації щодо підтримки безпеки, будь ласка, прочитайте FAQ щодо безпеки (http://www.debian.org/security/faq) або Підручник по безпеці Debian (http://www.debian.org/doc/manuals/securing-debian-howto/). 2.3. Де і як я можу отримати встановлювальні диски Debian? ---------------------------------------------------------- Ви можете отримати встановлювальні диски, завантаживши необхідні файли з одного з дзеркал Debian (http://www.debian.org/mirror/list). Встановлювальні системні файли розділені в підтеках теки `dists/stable/main' і назви цих підтек вказують на архітектуру вашої системи наступним чином: `disks-', де arch може бути „і386“, „sparc“ і так далі; повний список дивіться на сайті. В кожній з цих підтек може бути ще декілька підтек — по одній для кожної версії; поточна версія знаходиться також в теці current (це символьне посилання). За подальшими інструкціями зверніться до файлу `README.txt' у відповідній теці. 2.4. Як мені встановити Debian з компакт-диску? ----------------------------------------------- Linux підтримує файлову систему ISO 9660 (CD-ROM) з розширеннями Rock Ridge (раніше відому як „High Sierra“). Деякі постачальники (http://www.debian.org/CD/vendors/) пропонують Debian GNU/Linux в такому форматі. Увага: Під час встановлення з компакт-диску не є хорошою ідеєю вибирати метод доступу `cdrom' для dselect, оскільки він є дуже повільним. Методи `mountable' та `apt', наприклад, є значно кращими для встановлення з компакт-диску (див. розділ 8.2.5, `dpkg-mountable' та розділ 8.2.2, `apt-get, dselect та apt-cdrom'). 2.5. Чому компакт-диски з офіційним стабільним випуском містять символічні посилання „frozen“ та „unstable“? Я думав, що на цьому компакт-диску тільки стабільний випуск! ---------------------------------------------------------------------------- Офіційні КД Debian дійсно містять символічні посилання. Щось таке: /dists/frozen -> sarge/ /dists/stable -> sarge/ /dists/testing -> sarge/ /dists/unstable -> sarge/ Отже, вони спрацюють, якщо ви зробите у файлі sources.list запис, подібний до наступного: deb cdrom:[<назва мітки на КД>]/ unstable main [...] Той факт, що вказані символічні посилання існують, _не_ означає, що образ — це „unstable“, „testing“ або ще щось. Щоб дізнатись яка версія Debian знаходиться на компакт-диску, можна прочитати його мітку в файлі `/.disk/info'. Ця інформація також є в `/README.txt'. Переглянувши сторінку http://www.debian.org/releases/, ви зможете дізнатись який випуск на даний момент є стабільним чи тестовим. 2.6. Я маю власний записувач компакт-дисків, чи є десь образи КД? ----------------------------------------------------------------- Так. Щоб полегшити постачальникам доступ до високоякісних дисків ми пропонуємо офіційні образи компакт-дисків (http://cdimage.debian.org/). 2.7. Чи можу я встановити її з купи дискет? ------------------------------------------- Перш за все зауважте: вся Debian GNU/Linux є занадто великою, щоб встановлювати її з таких малих носіїв, як стандартні дискети 1.44 МБ — такий досвід навряд чи видасться вам особливо приємним. Скопіюйте пакунки Debian на форматовані дискети. Підійде як формат DOS, так і звичний для Linux „ext2“, або „minix“; вам потрібно буде лише правильно ввести команду mount. Використання дискет тягне за собою наступні обмеження: * Короткі назви файлів для MS-DOS: якщо ви хочете помістити пакунки Debian на дискети, форматовані в MS-DOS, ви побачите, що їх назви в переважній більшості занадто довгі і не влізають в обмеження „вісім крапка три“ для файлів MS-DOS. Щоб обійти це, вам потрібно буде використовувати диски, форматовані у VFAT, котра підтримує довгі назви файлів. * Великий розмір файлів: багато з пакунків більші за 1.44 МБ і не помістяться на одну дискету. Щоб вирішити цю проблему, використовуйте інструмент dpkg-split (див. розділ 7.1.5.2, `dpkg-split'), що знаходиться у теці `tools' на дзеркалах Debian (http://www.debian.org/mirror/list). У вашому ядрі повинна бути увімкнена підтримка читання/запису дискет; у більшості ядер вона підключена за замовчуванням. Щоб примонтувати дискету у точку монтування `/floppy' (тека, що повинна створюватись під час встановлення), вживайте: * mount -t msdos /dev/fd0 /floppy/ якщо дискета знаходиться в пристрої А: та має файлову систему MS-DOS, * mount -t msdos /dev/fd1 /floppy/ якщо дискета знаходиться в пристрої B: та має файлову систему MS-DOS, * mount -t ext2 /dev/fd0 /floppy/ якщо дискета знаходиться в пристрої А: та має файлову систему ext2 (типову для Linux). 2.8. Чи можу я отримати та встановити Debian прямо з Інтернету? --------------------------------------------------------------- Так. Ви можете завантажити систему встановлення Debian з нашого FTP сайту чи його дзеркал. Вам потрібно завантажити невеликий файл образу компакт-диску, створити з нього завантажувальний компакт-диск, і встановити базову систему з нього та решту через мережу. Щоб отримати додаткову інформацію, будь ласка, перегляньте сторінку http://www.debian.org/CD/netinst/. Ви також можете завантажити навіть маленькі образи дискет, створити з них завантажувальні дискети, розпочати процедуру встановлення та отримати решту елементів системи Debian через мережу. За додатковою інформацією звертайтесь, будь ласка, до http://www.debian.org/distrib/floppyinst. ------------------------------------------------------------------------------- 3. Питання сумісності --------------------- 3.1. На яких апаратних архітектурах та системах запускається Debian GNU/Linux? ---------------------------------------------------------------------------- Debian GNU/Linux містить повні джерельні коди для всіх включених в неї програм, тож вона повинна працювати на всіх системах, що підтримуються ядром Linux. Зверніться до Linux FAQ (http://en.tldp.org/FAQ/Linux-FAQ/intro.html#DOES-LINUX-RUN-ON-MY-COMPUTER) для детальнішого розгляду цього питання. Поточна версія Debian GNU/Linux, 4.0, містить повні двійкові збірки для наступних архітектур: _i386_: це всі ПК, основані на процесорах Intel та сумісних з ними, включаючи Intel 386, 486, Pentium, Pentium Pro, Pentium II (Klamath і Celeron), та Pentium III, та більшість сумісних процесорів виробництва AMD, Cyrix та інших. _m68k_: це машини Amiga та ATARI з процесорами Motorola 680x0 для x>=2, з MMU. _alpha_: системи Alpha виробництва Compaq/Digital. _sparc_: системи виробництва Sun, SPARC та більшість систем UltraSPARC. _powerpc_: деякі системи PowerPC виробництва IBM/Motorola включно з CHRP, PowerMac і PReP. _arm_: системи ARM і StrongARM. _mips_: системи SGI MIPS, Indy та Indigo2; _mipsel_: little-endian MIPS-системи, Digital DECstation.. _hppa_: комп'ютери PA-RISC виробництва Hewlett-Packard (712, C3000, L2000, A500). _ia64_: комп'ютери Intel IA-64 („Itanium“). _s390_: Великі системи IBM S/390. Розглядається питання розробки двійкових збірок Debian для архітектури Sparc64 (UltraSPARC). З інших питань про завантаження, поділ вашого диску на розділи, підключення пристроїв PCMCIA та подібних, будь ласка, користайтесь інструкціями, викладеними у Підручнику по встановленню, що доступний в тенетах за адресою http://www.debian.org/releases/stable/installmanual. 3.2. Наскільки Debian сумісний з іншими збірками Linux? ------------------------------------------------------- Розробники Debian взаємодіють з авторами інших збірок Linux щоб досягти двійкової сумісності між дистрибутивами Linux. Більшість комерційних програм під Linux запускаються в Debian так само добре, як і в системі, для котрої вони були розроблені. Debian GNU/Linux дотримується стандарту ієрархії файлової системи Linux (http://www.pathname.com/fhs/). Оскільки деякі положення стандарту можна трактувати по-різному, існують відмінності між Debian та іншими Linux-системами. Debian GNU/Linux підтримує програмне забезпечення, розроблене в рамках стандарту Linux Standard Base (LSB) (http://www.linuxbase.org/). LSB — це специфікація, що дозволяє одному й тому ж двійковому пакунку використовуватись в різних дистрибутивах. Пакунки для випуску Debian Etch не повинні протирічити вимогам LBS, версії 1.3. На момент написання цього тексту Debian GNU/Linux формально не є LSB-сертифікованою. Однак, деякі збірки, похідні від Debian, є такими. Дискусія та координація зусиль з приводу приведення Debian до відповідності вимогам LSB має місце в списку розсилки debian-lsb (http://lists.debian.org/debian-lsb/). 3.3. Наскільки джерельні коди Debian сумісні з іншими Unix-системами? --------------------------------------------------------------------- У більшості Linux-додатків джерельні коди сумісні з іншими Unix-системами. Вони підтримуються майже усіма доступними системами Unix System V та вільними і комерційними BSD-подібними системами. Проте у світі Unix такі заяви можна робити лише приблизно, оскільки немає способів перевірити їх. У площині розробки програмного забезпечення потрібна повна сумісність, а не „сумісність у більшості випадків“. Тож потреба у стандарті виникла давно і зараз POSIX.1 (IEEE Standard 1003.1-1990) є одним з основних стандартів сумісності джерельних кодів у Unix-подібних операційних системах. Linux має намір дотримуватись стандарту POSIX.1, але стандарти POSIX вартують неабияких грошей і сертифікація POSIX.1 (та FIPS151-2) є доволі дорогою; це значно ускладнює роботу розробників Linux стосовно повної відповідності стандартам POSIX. Через вартість сертифікації схоже, що Debian не отримає офіційне сертифіковане підтвердження, навіть якщо він повністю пройде випробувальні тести. З недавнього часу перевірочний комплект знаходиться у вільному доступі, тож очікується, що все більше людей будуть писати програми у відповідності до вимог POSIX.1. Unifix GmbH (Брауншвайг, Німеччина) розробили систему Linux, що була сертифікована FIPS 151-2 (надмножина POSIX.1). Ця технологія була доступна у власній збірці Unifix, що отримала назву Unixfix Linux 2.0 та у Linux-FT виробництва Lasermoon. 3.4. Чи можу я використовувати пакунки Debian (файли „.deb“) в моїй системі RedHat/Slackware/... Linux? Чи можу я використовувати пакунки RedHat (файли „.rpm“) у моїй Debian GNU/Linux? ---------------------------------------------------------------------------- Різні збірки Linux використовують різні формати пакунків та різні програми для керування ними. _Ви, ймовірно, зможете:_ Якщо у „чужій“ збірці встановлена та налаштована програма для розпаковування пакунків Debian, то ви зможете розпакувати пакунок в такій системі. Зворотне твердження також вірне, тобто ви зможете розпакувати та правильно розташувати файли з пакунку RedHat чи Slackware на комп'ютері з Debian GNU/Linux за допомогою спеціальної програми. Це відбувається завдяки існуванню та підтримці Стандарту ієрархії файлової системи Linux. Для перетворення між різними форматами пакунків використовують пакунок alien (http://packages.debian.org/alien). _Ви, мабуть, не захочете:_ Більшість програм для керування пакунками використовують спеціальні керуючі файли для стискання та пакування архівів. Ці файли не є стандартизованими. А тому результат розпаковування пакунку Debian на чужорідній системі може мати непередбачувані (як правило, руйнівні) наслідки для керівника пакунків даної системи. Аналогічно, інструменти з інших збірок можуть успішно розпакуватись в Debian, але при цьому призведуть до помилок в системі керування пакунками, коли буде потрібно оновити систему чи видалити якийсь інший пакунок або ж навіть просто при виводі списку встановлених пакунків. _Кращий шлях:_ Стандарт файлової системи Linux (а отже і Debian GNU/Linux) вимагає, щоб підтеки в /usr/local/ були віддані на розсуд користувача. Таким чином користувач може розпакувати чужорідні пакунки сюди, а далі налаштовувати і видаляти їх окремо. 3.5. Чи зможе Debian запустити мої старі libc5-програми? -------------------------------------------------------- Так. Просто встановіть необхідні `libc5' з секції `oldlibs', котра містить застарілі пакунки, що були включені для сумісності з старими програмами.. 3.6. Чи можна використовувати Debian для компіляції libc5-програм? ------------------------------------------------------------------ Так. Встановіть пакунки `libc5-altdev' та `altgcc' з секції `oldlibs'. В теці `/usr/i486-linuxlibc1/bin' ви знайдете спеціальний `gcc' та `g++'. Додайте її до вашої змінної $РАТН щоб make та інші програми могли їх викликати. Майте на увазі, що середовище libc5 не повністю підтримується іншими нашими пакунками. 3.7. Як я можу встановити не-Debian програму? --------------------------------------------- Файли в теці `/usr/local' не контролюються системою керування пакунків Debian. Тому гарним вибором буде розміщення джерельних кодів таких програм в `/usr/local/src/'. Наприклад, ви можете розпакувати файли з архіву foo.tar до теки `/usr/local/src/foo/'. Після того, як ви скомпілюєте їх, помістіть двійкові файли до `/usr/local/bin/', бібліотеки — до `/usr/local/lib/', а конфігураційні файли — до `/usr/local/etc/'. Якщо ваша програма та/або інші файли справді мусять знаходитись у якомусь іншому місці, ви все ж можете залишити їх в `/usr/local/' та задати необхідний символьне посилання з необхідного місцезнаходження до `/usr/local/', наприклад: ln -s /usr/local/bin/foo /usr/bin/foo В будь-якому випадку, якщо ви отримали пакунок, що дозволяє перезбірку, вам потрібно задуматись над створенням Debian-пакунку з нього, та завантаженням до системи Debian. Посібник для розробника-початківця пакунків входить до підручника „Політика Debian“ (див. розділ 11.1, `Яка ще документація існує для системи Debian?'). 3.8. Чому я не можу скомпілювати програми, що вимагають libtermcap? ------------------------------------------------------------------- Debian радше використовує базу даних `terminfo' та бібліотеку процедур термінальних інтерфейсів `ncurses', аніж базу даних `termcap' та бібліотеку `libtermcap'. Користувачі, що компілюють програми, яким потрібно щось знати про інтерфейси терміналу, повинні замінити звернення до `libtermcap' зверненням до `libtermcurses'. Для підтримки двійкових файлів, що вже зв'язані з бібліотекою `termcap' і для яких ви не маєте джерельних кодів, Debian пропонує пакунок, що називається `termcap-compat' з файлами `/etc/termcap' та `libtermcap.so.2'. Встановіть цей пакунок, якщо програма виходить з ладу з повідомленням „Не можу завантажити бібліотеку libtermcap.so.2“ або повідомляє про відсутній файл `/etc/termcap'. 3.9. Чому я не можу встановити AccelX? -------------------------------------- AccelX вимагає бібліотеки `termcap' для роботи. Див. розділ 3.8, `Чому я не можу скомпілювати програми, що вимагають libtermcap?' вище. 3.10. Чому мої старі XFree 2.1 Motif-додатки призводять до збоїв у роботі? -------------------------------------------------------------------------- Вам потрібно встановити пакунок `motifnls', котрий містить конфігураційні файли XFree-2.1, що дозволяють програмам Motif, скомпільованим для XFree-2.1 запускатись під XFree-3.1. Без цих файлів деякі Motif-додатки, скомпільовані на інших машинах (як наприклад Netscape), можуть призводити до аварії при спробах копіювання чи вставки у текстове поле та спричиняти ряд інших проблем. ------------------------------------------------------------------------------- 4. Програмне забезпечення, доступне в Debian. --------------------------------------------- 4.1. Які типи додатків та програмного забезпечення для розробників доступні в Debian GNU/Linux? ---------------------------------------------------------------------------- Як і більшість дистрибутивів, Debian GNU/Linux пропонує: * основні додатки GNU для розробки програмного забезпечення, маніпуляції файлами та обробки текстів, включаючи gcc, g++, make, texinfo, Emacs, оболонку Bash та значну кількість оновлених Unix-утиліт, * Perl, Python, Tcl/Tk, та величезну кількість пов'язаних з ними програм, бібліотек і модулів, * TeX (LaTeX) і Lyx, dvips, Ghostscript, * систему X Window, що надає мережевий графічний інтерфейс користувача в Linux, та незліченну кількість додатків, включаючи як GNOME та KDE, так і GIMP (GNU Image Manipulation Program) — програму для маніпуляцій з зображеннями. * повний набір мережевих додатків, включаючи сервери інтернет-протоколів, таких як HTTP (WWW), FTP, NNTP (новини), SMTP та POP (електронна пошта), DNS (сервер доменних назв); реляційні бази даних, такі як PostgreSQL, MySQL; окрім того пропонуються веб-переглядачі, включаючи різноманітні продукти Mozilla, * повний комплект офісних додатків, включаючи набір OpenOffice.org, Gnumeric та інші електронні таблиці, WYSIWYG-редактори (скорочення від „What You See Is What You Get“ — „що бачиш, те і отримуєш“), календарі. Понад 18040 пакунків — від серверів та переглядачів новин до підтримки музики, факс-програм, баз даних та електронних таблиць, програм для обробки графіки, спілкування, мережевих та поштовмх утиліт, веб-серверів і навіть програм для прийому радіопередач — входять до збірки. Ще 560 комплектів програм доступні у вигляді пакунків Debian, але формально не входять до нього через ліцензійні обмеження. 4.2. Хто написав всі ці програми? --------------------------------- Для кожного пакунку _автори_ програм(и) вказані у файлі `/usr/doc/ПАКУНОК/copyright', де ПАКУНОК — це назва пакунка. _Супроводжуючі_, що створили сам пакунок для системи Debian GNU/Linux, перелічені у файлі control (перегляньте розділ 6.4, `Що то за файл control?'), який є в кожному пакунку Debian. В журналі змін Debian, що знаходиться в `/usr/share/doc/PACKAGE/changelog.Debian.gz', також згадуються всі, ті хто працював над пакунками Debian. 4.3. Як я можу отримати поточний список програм для Debian? ----------------------------------------------------------- Повний список доступний на будь-якому з дзеркал Debian (http://www.debian.org/distrib/ftplist) в файлі `indices/Maintainers'. В ньому перелічені назви пакунків та імена й електронні адреси відповідних супроводжуючих. WWW-інтерфейс для Debian-пакунків (http://packages.debian.org/) зручно об'єднує пакунки з майже 20 секцій архіву. 4.4. Чого немає в Debian GNU/Linux? ----------------------------------- Існує список пакунків, котрі потрібно перенести в Debian. Його можна знайти на сторінці Список пакунків, що потребують доопрацювання та перспективних пакунків (http://www.debian.org/devel/wnpp/). Додаткові відомості про те, як додавати відсутні можливості можна знайти в розділ 12.1, `Як я можу стати розробником програмного забезпечення Debian?'. 4.5. Чому при компіляції програм я отримую повідомлення „ld: cannot find --lfoo“? Чому у двійкових пакунках бібліотек немає файлів libfoo.so? ---------------------------------------------------------------------------- Політика Debian вимагає щоб такі символічні посилання (на libfoo.so.x.y.z абощо) знаходились у окремих, розробницьких пакунках. Такі пакунки зазвичай називаються libfoo-dev чи libfooX-dev (відповідні їм пакунки бібліотек називаються libfooX, де Х — деяке число). 4.6. Як Debian підтримує Java і чи підтримує взагалі? ----------------------------------------------------- Оскільки офіційні Java Development kit та Runtime Environment виробництва Sun Мicrosystems не є вільним програмним забезпеченням, воно не може бути офіційно включеним в Debian. Якщо ви, не зважаючи на це, хочете включити його у свою систему, зверніться до пакунку `java-package' в каталозі contrib. Проте, обидва JDK та декілька _вільних_ реалізацій технології Java доступні у вигляді пакунків Debian. Ви можете писати, налагоджувати та запускати Java-програми у Debian. Для запуску Java-аплетів потрібен веб-броузер що міг би їх розпізнати та виконати. Декілька броузерів, доступних у Debian, як наприклад Konqueror чи Mozilla підтримують спеціальні втулки Java, що роблять можливим всередині них запуск Java-аплетів. Netscape Navigator, хоча він і не є вільним, але також доступний у якості пакунка для Debian і вміє запускати аплети Java. За додатковою інформацією зверніться до Debian Java FAQ (http://www.debian.org/doc/manuals/debian-java-faq/). 4.7. Як я можу перевірити, чи я використовую Debian і якої саме версії? ----------------------------------------------------------------------- Щоб переконатись, що ваша система справді встановлена з базових дисків Debian, перевірте наявність файлу `/etc/debian_version', що містить єдиний простий рядок — номер стабільної версії, як визначено у пакунку `base-files'. Наявність програми `dpkg' свідчить про те, що ви можете встановлювати пакунки Debian у вашій системі, але оскільки ця програма була перенесена у багато інших операційних систем та архітектур, не можна стверджувати, що це є надійний спосіб перевірки того, що у вас саме Debian GNU/Linux. Користувачі повинні знати, що хоча система Debian складається з багатьох частин, кожну з них можна оновити (майже) незалежно. Кожна стабільна версія Debian має визначений та незмінний вміст. Оновлення доступні окремо. Для короткого опису стану встановлення пакунку `foo' використовуйте команду `dpkg --list foo'. Щоб переглянути версії всіх встановлених пакунків, введіть: dpkg -l Для перегляду більш детальнішого опису запустіть: dpkg --status foo 4.8. Як справи в Debian з підтримкою інших мов, окрім англійської? ------------------------------------------------------------------ * Debian GNU/Linux поширюється з приблизно двома сотнями клавіатурних карт та інструментами (в пакунку `kbd') для їх встановлення, перегляду і модифікації. Під час встановлення системи користувача просять вказати, яку саме клавіатурну розкладку він буде використовувати. * Переважна більшість програм, котрі ми пакуємо, підтримують ввід не-US-ASCII символів, що використовуються у інших абетках (як, наприклад, ISO-8859-1 чи ISO-8859-2); окрім того, численні програми підтримують багатобайтові мови, як японська чи китайська. * На даний момент підтримуються сторінки довідки для німецької, іспанської, фінської, французької, угорської, італійської, японської, корейської та польської мов у пакунках `manpages-МОВА', де МОВА — дволітерний код країни згідно стандарту ISO. Щоб отримати доступ до такої сторінки, необхідно відповідним чином змінити значення змінної LC_MESSAGES. Наприклад, у випадку італомовної довідки змінна LC_MESSAGES повинна бути встановлена у 'italian'. Програма `man' шукатиме італійські сторінки довідки у каталозі `/usr/share/man/it/'. 4.9. Як щодо обмежень законодавства США на експорт? --------------------------------------------------- Американське законодавство забороняє експорт оборонних технологій, що включає деякі типи криптографічних програм. Серед інших у цю категорію потрапляють PGP та ssh. У випуску _sarge_ такі пакунки були перенесені до каталогу main (або ж _non-free_, якщо це було необхідним) у зв'язку з лібералізацією американського законодавства на експорт крипторафії. Для запобігання непотрібного ризику деякі пакунки Debian GNU/Linux були доступні лише з неамериканського сайту ftp://non-US.debian.org/debian-non-US/ та його численних дзеркал, кожне з яких знаходилось за межами США (повний список можна знайти за адресою ftp://non-US.debian.org/debian-non-US/README.non-US). Ці сайти все ще існують (для підтримки користувачів _woody_), але їхній вміст більше не підтримується і вважається застарілим. Будь ласка, видаліть будь-які згадки про non-US з вашого конфігураційного файлу `/etc/apt/sources.list'. 4.10. Куди подівся pine? ------------------------ Через його обмежувальну ліцензію він перенесений до non-free. Більш того, оскільки ліцензія забороняє поширення модифікованих двійкових файлів, ви повинні скомпілювати його самостійно з наданих джерельних кодів та латок Debian. Джерельний пакунок називається `pine'. Ви можете використовувати пакунок `pine-tracker' щоб отримати попередження якщо буде потрібно провести оновлення. Зауважте, що є багато альтернатив як для pine, так і для pico, зокрема `mutt' i `nano', що знаходяться в розділі main. 4.11. А де qmail/ezmlm/djbdns? ------------------------------ Ден Бернштейн (Dan J. Bernstein) поширює все написане ним програмне забезпечення (http://cr.yp.to/software.html) під обмежувальною ліцензією і, як наслідок, воно знаходиться у розділі non-free. Оскільки ліцензія, котру він використовує, забороняє поширення модифікованих двійкових файлів, ви повинні скомпілювати їх самостійно з джерельних кодів та латок Debian, щоб отримати двійкові пакунки, котрі ви зможете встановити у вашій системі Debian GNU/Linux. Джерельні пакунки називаються `qmail-src', `ezmlm-src' та `djbdns-installer' відповідно. Для `qmail' вам потрібно спершу встановити `qmail-src', а потім запустити `build-qmail' щоб сформувати пакунок Debian. Вам також потрібно встановити пакунок `ucspi-tcp-src' щоб отримати ucspi-tcp, від котрого залежить `qmail'. Ден Бернштейн (Dan J. Bernstein) також підтримує сторінку FAQ from distributors (http://cr.yp.to/distributors.html), якщо вам цікаво почитати про його мотиви (одним з них є міжплатформена сумісніть (http://cr.yp.to/compatibility.html)). ------------------------------------------------------------------------------- 5. FTP-архіви Debian -------------------- 5.1. Що означають всі ті теки на ftp-архівах Debian? ---------------------------------------------------- Програмне забезпечення у вигляді пакунків для Debian GNU/Linux доступне у одному з декількох дерев тек на кожному дзеркальному сайті Debian. Тека `dists' це скорочення від „distributions“ (дистрибутиви, збірки); вона є канонічним шляхом для отримання доступу до існуючих на даний момент версій Debian. Тека `pool' містить поточні пакунки, перегляньте розділ 5.10, `Що за тека — `pool'?'. Існують такі додаткові теки: _/tools/_: DOS-утиліти для створення завантажувальних дисків, поділу вашого диску на розділи, стиснення/розстиснення файлів та завантаження Linux. _/doc/_: Основна документація Debian, така як FAQ, інструкції до системи відслідковування помилок та ін. _/indices/_: Файл Maintainers та файли override. _/project/_: Переважно матеріали, що призначені для розробників, наприклад: _project/experimental/_: Ця тека містить пакунки та інструменти, які все ще розробляються і знаходяться в режимі попереднього тестування. Користувачі не повинні використовувати пакунки звідси, тому що це може бути небезпечно і завдати шкоди навіть для системи під керуванням доволі досвідченої людини. 5.2. Скільки збірок Debian знаходиться в теці `dists'? ------------------------------------------------------ Є три збірки — стабільна (stable), тестова (testing) та нестабільна (unstable). Тестова збірка іноді „заморожується“ (frozen) (див. розділ 5.6.1, `Як щодо testing? Чому вона заморожується?'). 5.3. Що означають всі ці імена на кшталт slink, potato та ін.? -------------------------------------------------------------- Це просто умовні кодові назви. Коли збірка Debian знаходиться в стадії розробки, вона не має номера версії, а лише умовну назву. Вони використовуються щоб полегшити віддзеркалення збірок Debian (якщо справжня тека, наприклад, `unstable' раптом змінить свою назву на `stable', потрібно буде заново переписувати занадто багато файлів). На даний момент `stable' є символічним посиланням на `etch' (себто Debian GNU/Linux 4.0), а `testing' — на `lenny'. Тобто `etch' є поточною стабільною версією, а `lenny' — тестовою. `unstable' є постійним символічним посиланням на `sid', оскільки `sid' — це завжди нестабільна збірка (перегляньте розділ 5.4, `Ну а як щодо „sid“?'). 5.3.1. Які кодові назви вже використовувались? ---------------------------------------------- Окрім вищезгаданих використовувались наступні кодові назви: `buzz' для версії 1.1, `rex' для версії 1.2, `bo' для версій 1.3.x, `hamm' для версії 2.0, `slink' для версії 2.1, `potato' для версії 2.2 та `woody' для версії 3.0. 5.3.2. Звідки беруться всі ці імена? ------------------------------------ Це все імена персонажів з мультфільму „Toy Story“ компанії Pixar. * _buzz_ (Buzz Lightyear) був космонавтом, * _rex_ був тиранозавром, * _bo_ (Bo Peep) дівчинка, котра опікувалась овечкою, * _hamm_ був поросям-скарбничкою, * _slink_ (Slinky Dog®) був іграшковим песиком, * _potato_ це, звісно, пан Potato®, * _woody_ був ковбоєм, * _sarge_ був сержантом Зеленою Пластикової Армії, * _etch_ це іграшкова класна дошка (Etch-a-Sketch®). * _sid_ був сусідським хлопчаком, котрий ламав іграшки. 5.4. Ну а як щодо „sid“? ------------------------ _sid_ або _unstable_ — це місце куди початково завантажуються всі пакунки. Вони ніколи не додаються відразу в збірку, тому що пакунки, котрі додаються спочатку повинні бути включені до _testing_, для того щоб через деякий час бути доданими в наступний випуск _stable_. sid містить пакунки як для випущених, так і для невипущених архітектур. Ім'я sid також прийшло з „Toy Story“; так звали сусідського хлопчака, котрий ламав іграшки :o) [1] [1] Коли теперішнього sid ще не було, у організації FTP-сайтів був недолік: робилось припущення, що архітектура, внесена до поточної нестабільної версії, буде додана у наступну стабільну. Для багатьох архітектур цього не відбувалось і в момент випуску нової версії відповідні теки переміщувались. Це було непрактичним, бо сильно навантажувало пропускні лінії. Адміністратори архівів працювали над цією проблемою кілька років, розміщуючи двійкові пакунки для невипущених архітектур у спеціальну теку sid. При першому їх випуску робились посилання з поточної стабільної версії у sid і відтоді вони, зазвичай, створювались всередині нестабільної гілки. Таке розміщення призводило до непорозумінь з користувачами. З появою пакункових пулів (див. розділ 5.10, `Що за тека — `pool'?') двійкові пакунки почали розміщувати в теці pool незалежно від збірки, тож випуск нової версії перестав спричиняти інтенсивне навантаження на канали дзеркал (натомість, воно поступово зростає під час розробки). 5.5. Що міститься в теці stable? -------------------------------- * stable/main/: Ця тека містить пакунки, що формально складають найсвіжішу версію Debian GNU/Linux. Всі ці пакунки сформовано згідно з критеріями Debian щодо вільного програмного забезпечення (DFSG) (http://www.debian.org/social_contract#guidelines) і вони повністю готові до вживання та поширення. * stable/non-free/: В цій теці знаходяться пакунки, поширення яких обмежується в спосіб, що вимагає від поширювача дотримуватись специфічних копірайтних умов. Наприклад, деякі пакунки поширюються під ліцензіями, що забороняють комерційне поширення. Інші дозволяють поширювати, але як умовно-безкоштовне, а не вільне програмне забезпечення. Ліцензії всіх цих пакунків повинні бути детально вивченими та, можливо, узгодженими, перш ніж їх додати у якусь збірку (наприклад, на КД). * stable/contrib/: Ця тека містить пакунки, що є вільними з точки зору DFSG та можуть _вільно поширюватись_ самі по собі, але якимось чином залежать від пакунків, що _не_ можуть поширюватись вільно і, отже, знаходяться у секції non-free. 5.6. Що міститься в теці testing? --------------------------------- Пакунки переносяться в теку testing після того, як пройдуть деякі етапи тестування в unstable. Вони мусять узгоджуватись з усіма архітектурами, у які їх будуть переносити та не повинні мати залежностей, що зроблять їх непридатними до встановлення; вони також повинні мати якомога менше блокуючих випуск помилок в тих версіях, що входять у testing. Таким чином ми сподіваємось, що testing завжди достатньо готовий щоб бути кандидатом до випуску. Додаткову інформацію про статус testing в цілому та кожного пакунка зокрема можна отримати на http://www.debian.org/devel/testing. 5.6.1. Як щодо testing? Чому вона заморожується? ------------------------------------------------ Як тільки тестова збірка стає достатньо зрілою, керівник випуску „заморожує“ її. Прийняття пакунків до неї сповільнюється та подовжується в часі, щоб переконатись, що з нестабільної збірки в тестову перейшла мінімальна кількість помилок. Через деякий час тестова збірка стає повністю замороженою. Це означає, що всі нові пакунки, які подаються до тестової версії, не буде прийнято до тих пір, поки вони містять критичні, блокуючі випуск помилки. Тестова збірка може залишатись у такому повністю замороженому режимі під час так званого „тестового циклу“, аж поки випуск не стає неминучим. Ми ведемо записи про помилки в testing, котрі можуть затримати випуск якогось пакунка, і помилок, що можуть затримати випуск повністю. За деталями зверніться до інформації про поточний тестовий випуск (http://www.debian.org/releases/testing/). Як тільки кількість помилок знижується до прийнятних значень, заморожена тестова збірка оголошується стабільною та випускається з номером версії. З кожним новим стабільним випуском попередній стає застарілим та поміщається в архів. За додатковою інформацією перегляньте сторінку архіву Debian (http://www.debian.org/distrib/archive). 5.7. Що знаходиться в теці unstable? ------------------------------------ Тека unstable містить знімок поточної розроблюваної системи. Користувачів запрошують використовувати та перевіряти ці пакунки, але попереджають про стан їх готовності. Переваги використання нестабільної версії в тому, що ви завжди знаходитесь на вістрі індустрії програмного забезпечення GNU/Linux, але якщо щось зламається: you get to keep both parts :-) В теці unstable також знаходяться підтеки main, contrib і non-free; пакунки в них розподіляються за тими ж критеріями, що й в stable. 5.8. Що це за теки в `dists/stable/main'? ----------------------------------------- Всередині кожного основного дерева тек [1], є три набори підтек, що містять індексні файли. Один набір — це теки `binary-<дещо>', що містять індексні файли для двійкових пакунків кожної доступної архітектури, наприклад `binary-i386' для пакунків, що будуть виконуватись на машинах Intel x86, чи `binary-sparc' для пакунків, що будуть виконуватись на робочих станціях Sun SPARCStations. Повний список доступних архітектур для кожного випуску доступний на присвяченій випуску веб-сторінці (http://www.debian.org/releases/). Для поточного випуску, будь ласка, перегляньте розділ 3.1, `На яких апаратних архітектурах та системах запускається Debian GNU/Linux?'. Індексні файли у binary-* називаються Packages(.gz) і містять резюме для кожного двійкового пакунку, що включений у збірку. Поточні двійкові пакунки (для _woody_ та наступних випусків) знаходяться на верхньому рівні теки `pool'. Крім того існує підтека source/, котра містить індексні файли для джерельних пакунків, включених у збірку. Індексний файл називається Sources(.gz). І останнє, але не менш важливе — є набір підтек, призначених для файлів системи встановлення. У випуску _woody_ вони називаються `disks-<архітектура>'; в _sarge_ — `debian-installer/binary-<архітектура>'. [1] `dists/stable/main', `dists/stable/contrib', `dists/stable/non-free', `dists/unstable/main/', тощо; 5.9. А де джерельні коди? ------------------------- Джерельний код є для будь-чого з системи Debian. Більш того, ліцензійні положення більшості програм у системі _вимагають_, щоб разом з програмою розповсюджувався джерельний код, або ж пропонують це робити. Джерельні коди знаходяться в теці pool (див. розділ 5.10, `Що за тека — `pool'?') разом з усіма архітектурно-специфічними теками для двійкових пакунків. Щоб отримати джерельний код без ознайомлення з структурою FTP-архіву, спробуйте команду на кшталт `apt-get source назва_пакунка'. Деякі пакунки поширюються винятково у джерельних кодах через їх ліцензійні обмеження. В першу чергу це стосується `pine', перегляньте розділ 4.10, `Куди подівся pine?' щоб отримати більше інформації. Джерельні коди можуть і не бути доступними для пакунків, що розташовані в теках contrib та non-free, що формально не є частиною системи Debian. 5.10. Що за тека — `pool'? -------------------------- Пакунки зберігаються у величезному сховищі (pool), структурованому за назвами джерельних пакунків. Щоб зробити це діло керованим, сховище поділяється по секціям (main, contrib та non-free) та по перших літерах назв джерельних пакунків. Ці теки містять декілька файлів: двійкові пакунки для кожної архітектури та джерельні пакунки, з яких формуються двійкові. Ви можете дізнатись місцезнаходження кожного пакунка виконавши команду `apt-cache showsrc назва_пакунка' та подивившись на рядок „Directory:“. Наприклад, пакунки `apache' знаходяться в `pool/main/a/apache/'. Крім цього, оскільки пакунків `lib*' дуже багато, вони розглядаються особливим чином: наприклад, пакунки libpaper знаходяться в теці `pool/main/libp/libpaper/'. [1] [1] Історично склалося так, що пакунки зберігались у підтеці `dists' збірки, до котрої вони належали. Це спричиняло деякі проблеми, як наприклад велике завантаження пропускних каналів дзеркал при виході нових версій. Ця проблема була вирішена введенням єдиного сховища пакунків. Теки `dists' досі використовуються для зберігання індексних файлів, котрі в свою чергу використовуються програмами на кшталт `apt'. Ви також можете зустріти шляхи `dists/potato' чи `dists/woody' у полі заголовку Filename деяких старих пакунків. 5.11. Що таке incoming? ----------------------- Після того, як супроводжувач завантажує пакунок на сервер сховища, він деякий час знаходиться в теці „incoming“, доки не буде перевірено, що він є справжнім і додано його до архіву. Як правило, ніхто не повинен встановлювати пакунки звідти, проте, на випадок деяких рідкісних, надзвичайних ситуацій тека incoming доступна за адресою http://incoming.debian.org/. Ви можете вручну викачувати пакунки і, перевіривши PGP-підписи та md5-суми в файлах .changes i.dsc, встановлювати їх. 5.12. Як мені створити своє власне apt-сумісне сховище? ------------------------------------------------------- Якщо ви хочете збудувати деякі власні пакунки Debian, які б ви хотіли встановлювати за допомогою стандартних інструментів управління пакунками Debian, ви можете створити ваш власний apt-сумісний архів пакунків. Це також корисно, якщо ви не хотіли б оприлюднювати ваші пакунки, доки їх не буде включено до проекту Debian. Вказівки щодо того, як це можна зробити ви знайдете в Debian Repository HOWTO (http://www.debian.org/doc/manuals/repository-howto/repository-howto). ------------------------------------------------------------------------------- 6. Основи системи управління пакунками Debian --------------------------------------------- 6.1. Що таке пакунок Debian? ---------------------------- Пакунок зазвичай містить всі файли, що потрібні для реалізації певних команд чи можливостей. Є два типи пакунків Debian: * _Двійкові пакунки_, що містять виконувані і конфігураційні файли, сторінки довідки info/man, інформацію про авторські права та іншу документацію. Ці пакунки поширюються у специфічному для Debian архівному форматі (див. розділ 6.2, `Який формат двійкових пакунків Debian?'); як правило вони вирізняються закінченням „.deb“. Двійкові пакунки можуть бути розпаковані за допомогою спеціального інструменту — `dpkg'; деталі описано в його довідці. * _Джерельні пакунки_, що містять файл `.dsc', котрий описує пакунок (включаючи назви наступних файлів), файл `.orig.tar.gz', що містить оригінальний, незмінений джерельний код у форматі tar, стиснутому gzip'ом, та зазвичай `.diff.gz' файл, що містить специфічні для Debian зміни джерельного коду. Утиліта `dpkg-source' запаковує та розпаковує джерельні архіви Debian; деталі описано в її довідці. Встановлення програмного забезпечення за допомогою системи керування пакунками використовує „залежності“, які старанно формуються супроводжуючими пакунків. Ці залежності описані у файлі `control', що знаходиться в кожному пакунку. Наприклад, пакунок, що містить компілятор GCU C (`gcc') „залежить“ від пакунка `binutils', котрий містить зв'язувач (linker) та асемблер. Якщо користувач спробує встановити `gcc' не маючи при цьому встановленого `binutils', система керування пакунками (dpkg) надрукує повідомлення про помилку та перерве встановлення `gcc' (однак, наполегливий користувач може скорегувати таку поведінку; див. dpkg(8)). Щоб дізнатись більше, перегляньте розділ 6.9, `Що мається на увазі, коли кажуть, що пакунок залежить, рекомендує, пропонує, конфліктує, замінює або забезпечує (_Depends_, _Recommends_, _Suggests_, _Conflicts_, _Replaces_ або _Provides_) інший пакунок?' нижче. Пакувальні інструменти Debian можуть вживатись для: * маніпуляцій та керування пакунками чи частинами пакунків, * допомоги користувачу у разі необхідності розділення пакунків, наприклад для копіювання на дискети, * допомоги розробникам у формуванні архівів пакунків, та * допомоги користувачам у встановленні пакунків, що розташовані на віддаленому ftp-сайті. 6.2. Який формат двійкових пакунків Debian? ------------------------------------------- Пакунок, або ж архівний файл Debian містить виконувані файли, бібліотеки та документацію, що відносяться до певного набору відповідних програм. Зазвичай назва такого файлу закінчується на `.deb'. Нутрощі формату двійкових пакунків Debian описані у сторінці довідки deb(5). Внутрішній формат є предметом змін (між основними версіями Debian GNU/Linux), тому, будь ласка, завжди використовуйте dpkg-deb(1) для маніпуляцій з `.deb'-файлами. 6.3. Чому назви пакунків Debian такі довгі? ------------------------------------------- Назва двійкового Debian-пакунку формується за наступною домовленістю: <Дещо>_<НомерВерсії>-<НомерРедакціїВDebian>.deb Мається на увазі, що `дещо' насправді є назвою пакунка. Для перевірки ви можете дізнатись назву пакунка, що пов'язаний файлом архіву Debian одним з двох шляхів: * перевірити файл Packages в теці, в котрій він розміщувався на ftp-сайті Debian. Цей файл містить опис кожного пакунку; в тому числі й формальна назва пакунка. * за допомогою команди `dpkg --info foo_VVV-RRR.deb' (де VVV та RRR — версія та редакція пакунка відповідно). Вона відображає, поміж інших речей, ще й відповідну назву пакунка для даного архіву. Компонента `VVV' — це номер версії, що визначається основним розробником. Він не підкоряється жодним стандартам і може мати різні формати, як „19990513“ так і „1.3.8pre1“. Компонента `RRR' — це номер редакції пакунка в Debian, він визначається розробником (чи окремим користувачем, якщо він захоче сформувати пакунок самостійно). Цей номер вказує на кількість редагувань пакунка; таким чином новий рівень редакції як правило означає зміни у Makefile (`debian/rules'), контролюючому файлі (`debian/control)', встановлювальному чи видаляючому сценаріях(`debian/p*'), або ж у конфігураційних файлах, що використовується пакунком. 6.4. Що то за файл control? --------------------------- Детальний опис вмісту файлу control можна знайти в 5-му розділі Підручника політики Debian, див. розділ 11.1, `Яка ще документація існує для системи Debian?'. Тут ми коротко розглянемо приклад файлу control пакунка hello: Package: hello Priority: optional Section: devel Installed-Size: 45 Maintainer: Adam Heath Architecture: i386 Version: 1.3-16 Depends: libc6 (>= 2.1) Description: The classic greeting, and a good example The GNU hello program produces a familiar, friendly greeting. It allows nonprogrammers to use a classic computer science tool which would otherwise be unavailable to them. . Seriously, though: this is an example of how to do a Debian package. It is the Debian version of the GNU Project's 'hello world' program (which is itself an example for the GNU Project). У полі Package вказується назва пакунка. Саме за ним пакунком можна маніпулювати за допомогою спеціальних інструментів, і вона як правило (але не обов'язково) є такою ж, як і перша частина назви архівного файлу Debian. У полі Version вказується як версія виробника програми, так і рівень редакції пакунка Debian, як це описано в розділ 6.3, `Чому назви пакунків Debian такі довгі?'. Поле Architecture вказує, для якої системи скомпільований двійковий файл. В полі Depends перелічуються пакунки, котрі повинні бути встановлені для успішного встановлення даного пакунку. Поле Installed-Size вказує, скільки дискового простору займе встановлений пакунок. Передбачається, що його будуть використовувати інші програми для того, щоб визначити, чи достатньо на розділі місця для встановлення пакунка. Рядок Section вказує на розділ, в котрому міститься пакунок на ftp-сайтах Debian. Це — назва підтеки (в одній з основних тек — див. розділ 5.1, `Що означають всі ті теки на ftp-архівах Debian?'), де розташовано пакунок. Priority вказує на те, наскільки даний пакунок важливий при встановленні, то ж напівінтелектуальні програми на кшталт dselect чи console-apt можуть поділити пакунки на категорії, наприклад за ступенем необхідності їх встановлення. Див. розділ 6.7, `Що це за пакунки — _Essential_, _Required_, _Important_, _Standard_, _Optional_ та _Extra_ (Невіддільний, Необхідний, Важливий, Типовий, Необов'язковий та Додатковий)?'. В полі Maintainer можна знайти електронну адресу людини, котра що на даний момент відповідає за супровід пакунка. В полі Description знаходиться короткий перелік основних можливостей пакунка. За додатковою інформацією про всі можливі поля, що може мати пакунок, зверніться до розділу 5 Підручника політики Debian, „Контрольні файли та їх поля“. 6.5. Для чого призначені conffile? ---------------------------------- У цьому файлі перелічуються конфігураційніфайли (розміщених, як правило, в теці `/etc'), котрі система керування пакунками не буде перезаписувати при оновленні пакунка. Таким чином досягається захист вмісту конфігураційних файлів, що є критичним на працюючій системі. Щоб дізнатись точно, які саме файли не будуть затерті при оновленні пакунка, запустіть dpkg --status package та перегляньте поле Conffiles. 6.6. Що роблять сценарії preinst, postinst, prerm, та postrm? ------------------------------------------------------------- Ці файли — це виконувані сценарії, що автоматично запускаються перед чи після встановлення пакунку. Разом з файлом `control' всі ці файли є частиною „контролюючої“ секції файлу архіву Debian. Кожен окремо вони роблять наступне: preinst Цей сценарій запускається перед розпаковуванням пакунку з його Debian-архіву („.deb“-файлу). Багато preinst-сценаріїв зупиняють служби для пакунків, що оновлюються, аж доки їх встановлення чи оновлення не завершаться (з наступним успішним виконанням сценарію postinst). postinst Цей сценарій, як правило, завершує необхідні конфігурації пакунка `foo' коли його вже було розпаковано з архівного „.deb“-файлу. Часто postinst просить ввести користувача якусь інформацію та/або попереджає його у випадку використання стандартних значень, щоб він не забув повернутись та переконфігурувати пакунок у разі необхідності. Потім багато сценаріїв виконують команди, необхідні для запуску чи перезапуску різноманітних служб, оскільки новий пакунок вже встановлено чи оновлено. prerm Цей сценарій як правило зупиняє всі демони, що мають певне відношення до пакунку. Він виконується перед видаленням файлів, пов'язаних з пакунком. postrm Цей сценарій зазвичай змінює відсилачі та інші файли, пов'язані з `foo' та/або видаляє файли, створені пакунком (див. також розділ 6.8, `Що таке віртуальний пакунок?'). На даний момент всі керуючі файли можна знайти в теці `/var/lib/dpkg/info'. Файли, що відносяться до пакунка `foo' починаються з foo і мають розширення відповідно preinst, postinst і т.д. Файл `foo.list' з вищевказаної теки — це список всіх файлів, встановлених з пакунка `foo'. (Зауважте, що місцезнаходження цих файлів визначається внутрішніми налаштуваннями dpkg; ви не повинні орієнтуватись саме на цей шлях.) 6.7. Що це за пакунки — _Essential_, _Required_, _Important_, _Standard_, _Optional_ та _Extra_ (Невіддільний, Необхідний, Важливий, Типовий, Необов'язковий та Додатковий)? ---------------------------------------------------------------------------- Кожному пакункові Debian супроводжуючими збірки присвоюється _пріоритет_, щоб допомогти системі керування пакунками. Пріоритети бувають: * _Required_ (Необхідний): пакунки, що необхідні для правильного функціонування системи. Сюди входять всі інструменти, необхідні для усунення дефектів системи. Ви не повинні видаляти ці пакунки, інакше ваша система буде повністю виведена з ладу і швидше за все ви навіть не зможете використати dpkg щоб встановити їх назад. В системах з набором лише необхідних пакунків, швидше за все, не можна працювати, але вони надають системному адміністратору достатньо функціональності, щоб завантажити систему та встановити додаткове програмне забезпечення. * _Important_ (Важливі) пакунки повинні бути встановлені на будь-якій Unix-системі До таких відносяться всі інші пакунки, без яких використання системи буде незручним або маломожливим. Сюди _НЕ_ входять Emacs, X11, TeX чи інші великі додатки; ці пакунки лише формують кістяк. * _Standard_ (Типові) пакунки є стандартом для будь-якої Linux-системи, включаючи але не обмежуючись текстовими системами. Сюди входить все те, що встановлюється по замовчуванню, якщо користувачі не вибрали що-небудь ще. Це не стосується багатьох великих додатків, але все ж до таких пакунків відносяться деякі програми для розробників на кшталт компіляторів GNU C та С++ (`gcc', `g++'), GNU make, а також інтерпретатор мови Python, деяке серверне програмне забезпечення типу OpenSSH, демон друку BSD (`lpr') і дзеркало портів (portmapper) RPC (`portmap'). * _Optional_ (Необов'язкові) пакунки включають в себе все те, що вам є сенс встановити, якщо ви не знаєте, що воно таке, або ж не маєте якихось особливих забаганок. Сюди входять Х11, повна збірка ТеХ та багато інших програм. * _Extra_ (Додаткові): пакунки, котрі або конфліктують з іншими, з вищим пріоритетом, або мають сенс до використання, лише якщо ви точно знаєте, що воно таке, або ж мають якісь спеціалізовані вимоги, що не дозволили включити їх до Optional. Якщо ви встановлюєте стандартний Debian, всі пакунки з пріоритетом _Standard_ та вищим буде встановлено до вашої системи. Якщо ви оберете перед-визначення задач встановлення ви отримаєте доступ і до пакунків з нижчим пріоритетом також. На додаток, деякі пакунки позначено як _Essential_ (Невіддільні), оскільки вони абсолютно необхідні для успішного функціонування системи. Інструменти системи керування пакунками не зможуть їх видалити. 6.8. Що таке віртуальний пакунок? --------------------------------- Віртуальний пакунок — це загальна назва, що дається пакункові чи групі пакунків, кожен з яких пропонує схожу базову функціональність. Наприклад, обидві програми `tin' та `trn' призначені для читання новин, а отже повинні задовольнити залежність іншої програми, що потребує встановленої програми для читання новин у системі. Тому обидві вони забезпечують „віртуальний пакунок“, що називається `news-reader'. Аналогічно, програми `smail' та `sendmail' забезпечують функціональність транспортного агента електронної пошти. Тому кажуть, що вони обидві забезпечують віртуальний пакунок „mail transport agent“. Якщо хоча б одна з них встановлена, будь-яка інша програма, що залежить від `mail-transport-agent', буде задоволена наявністю віртуального пакунка. Debian забезпечує цей механізм таким чином, що якщо в системі встановлено більш ніж один пакунок з однаковою базовою функціональністю, то системний адміністратор може зробити один із них привілейованим. Для ознайомленням з описом можливостей відповідної команди, `update-alternatives', перегля